Грудень

Грудень – це щось, що приходить лише зсередини,
Ніжний хлопчик з тонкими, мов струни, пальцями,
Що по-живому ріже точки перетину
І посипає світ глюконатом кальцію.

Це питання власного вибору й пошуку рівноваги,
Це майстерність бути собою в серці торнадо,
Це листоноші Донбасу, що мають доста відваги
Скласти слово «вічність» із гільз чи осколків «Граду».

Це в "мінус двадцять" чути сміх дітей Хіросіми,
За секунду до вибуху – всі голоси й відтінки.
Грудень – це вміння бути до болю живими,
І любити це чортове все – до кожної мікрочастинки.