ПТС

Apr. 7th, 2014 10:34 pm
v_dorozi: (пЄсЄц)
"А у вас уже був посттравматичний синдром?" - із чарівною усмоішкою поцікавилась пані в книгарні "Є", поки я підписувала їй книгу. "Нє, а що, має..?!" "Ще буде, - з щирим оптимізмом запевнила вона. - Я психолог, тож вірте мені! Буде злість і почуття провини. За місяць зазвичай накриває!"

Я не повірила, але мила психолог немов наврочила. Післязавтра місяць від нашого феєричного старту на Крим, а дах рве, як ніколи раніше. Я й не думала, що здатна на таку концентрацію люті. Це ПМС в десятому ступені, млн. Хочеться розтрощити стіни, ледь стримуєшся, аби не нагримати на друзів, що, вобщєм-то, цілком невинно впродовж дня ставлять одне й те саме питання. Нічого неясно, нічого не виходить, нічого не хочеться, крім як лягти і втикати в стелю. Але лягти неможна, бо треба знову бігти "спасати світ", правда, неясно як, з Харкова телефонують і розказують, що там ужас-ужас, і неясно, чи достоять до ранку, країна на межі катастрофи, і треба працювати, бо немає на що жити і півмісяця заробітків уже і так було провтикано. І нескінченні дзвінки, і треба владнати тисячі мадурдних але важливих дрібниць, і від цього потоку дзвінків хочеться кричати... і ПТС + застуда з температурою на додачу. І суп поставила "варитися", а конфорку вімкнула не ту. Це якийсь армагедець, да, хоча я й обіцяла собі більше ніколи не нити і радіти життю. Вибачте, вирвалось. Цей ресурс слугує наразі лише для віршів і ниття (конструктив трапляється у фейсбуці). Така собі "груша для биття". А насправді, звісно, всіх люблю, і все буде круто. Колись. Десь...

x_c64ad78e
v_dorozi: (пЄсЄц)
Народ, несподівано мене кидонули з роботою, на яку я мала вийти з вересня. Оскільки я наймаю житло, то роботи/підробітку потребую вкрай терміново. Журналіст, редактор, коректор, фотограф з 10-річним стажем і ентузіазмом. Може, кому треба..? Ібо торба...
v_dorozi: (Оленярство)
Друзі, я вкотре із темою відеомонтажу. Монтую відео в Едіус-5, зберігаю у форматі аві. Все ніби ок, тільки одне "але": склеєне у такий спосіб відео рішуче відмовляється відтворюватись на інших компах (іде лише звук). Та й на моєму компі бувають глюки - відео може іти у дико прискореному темпі (потім попускається). Що це може бути, і як зарадити?
v_dorozi: (пЄсЄц)
В Гостиному дворі була страшна бійка. Громадські активісти, представники во Свобода, народні депутати Бригинець, ільєнко, Мирошниченко, намагалися допомогти нам увійти назад до приміщення, з якого вранці рейдери викинули чергових-активістів. Було Дуже багато представників міліції, десятки беркутівців. Всередині відбувалися жахливі бійки і тиснява. Беркутівці били усіх - народних депутатів, мирних громадян, душили людей, оточивши нас щільним колом. Нас змусили грубою силою залишити Гостиний двір. Кілька десятків людей (щонайменше два десятки) забрали в автозаки. Беркутівців поводилися тільки брутально! Ми просили не калічити людей, але марно. Депутати Бригинець та Ільєнко, можей ще хтось, і актививісти лягали під колеса атозаку. Їх витягли, застосувавши силу, відкинули вбік. Десятки два активістів перебувають в райвідділу (пров. Хорива, 20) та на вул. Ярославській в ДСО. Ми повідомили в КМДА про проведення мирний акції в пров. хорива. Нас тут зараз кілька десятків. Приєднуйтесь, підтримайте громадських активістів і людей зі Свободи. Поширюйтте інформацію. Будемо намагатися інформувати про перебіг подій час від часу. Нам дуже потрібна інформаційна та моральна підтримка. Сьогодні проти людей, які протягом майже дев'яти місяців тримали мирні залогу в Гостиному дворі і засобами культури і просвітництва намагалися донести до громади міста і уряду просту думку, що пам'ятка культури, бібліотека , театр та науковий інститут важливіші і потрібніші столиці України, ніж ще один торговельної комплекс, було застосовано стільки брутальноі сили, що жодних сумнівів не залишилось: нас не чують. Але ми продовжуємо триматись.
к.т. 0682256666, 0991535773 Вадим Торопов
v_dorozi: (Оленярство)
Хотіла було похвастатись, що моє розслідування теми Гостинного двору виявилось немарним і його таки опублікували, і є ще порох в порохівницях щодо писання на серйозні теми, але прочитала, ЯК це опубліковано - стало моторошно о_О/ всі ляпи - не мої, чееесно!
тому хизуюся лінком на "Укр. тиждень": http://tyzhden.ua/Society/68329, але бажаючих ознайомитись із оригіналом тексту відсилаю сюди, під кат.
Read more... )
v_dorozi: (пЄсЄц)
Це той випадок, коли постаєш перед риторичним питанням: "Чи я дурак, чи лижі не їдуть". Ризикнула послати кілька фоток на конкурс. Одержала таку радісну відповідь:
"Привіт, ваші фото виграли на конкурсі ХХХХ. щоб вони були надруковані, внесіть 150 гривень (3 фото) на карточку ХХХХХХ....".
Це я щось пропустила, так тепер прийнято..?
v_dorozi: (пЄсЄц)
От є, мабуть, сни, які можуть наснитися тільки певним особам. І не можуть іншим. В жодному разі. Я навіть гру якось вигадала: коли тусівка, душ так із п*яти, писала би на листочах свої 1-2 найяскравіших снів, а потім всі ті листочки перемішати вкупі, і по одному витягувати, читати та вгадувати - чиє б то могло бути.
От моя колега із відділу політики свого часу перепрацювала над ділом Тимошенко (ще задовго до її ув*язнення), і ії снилася Юлія Володимирівна, що прийшла на кухню попитати рецепт пиріжків від її, колеги, бабці...
А мені сьогодні уві сні прийшов Табачник і заявив, що його, насправді, звати Жоржем, а не Дмитром ("І етава стидно нє знать!!!"), а все тому, що я гуглила перед сном на вищезгадану постать, і гугл видав купу різних табачників...
А ще дуже хочеться розтягнути в часі мить засинання, ту чарівну межу, коли тушка уже розчинилась і не вдчувається, але сон іще не навалився на тебе повністю....
v_dorozi: (пЄсЄц)
Нагло цитую чужий пост, оскільки інфа з*явилась в загальному доступі:

"Вам подобається сидіти на підвіконні, заховавши ноги у теплу шкуру і попивати запашний чай? Подумайте, що стоїть за зовнішнім лоском. Нарешті перша ластівка: колишній працівник написав на сторінці Культу Ра у ФБ, що там відбувається насправді.

Текст коментаря:

 Я працював я в Культі Ра і знаю справжню ситуацію. Прочитавши на теренах Інтернету красномовну статтю пана Ваврика Олександра, виникло бажання прокоментувати деякі
тези.
«Тому першопочатково у мене виникла ідея зробити саме таке місце, в якому б оболонка відповідала внутрішній сутності»
Зовні демонструються одна картина, що ж стосується внутрішнього – окрім емоційного середовища (неконтрольовані істерики Олександра Ваврика, звинувачення, постійне
незадоволення, емоційний тиск, негативне ставлення до працівників…).
- Зафіксовані грубі порушення трудового кодексу – більшість працівників працюють, не маючи ніякого юридичного підтвердження цього факту.
- Замість того, щоб тихо їм дякувати (за те що, люди дійсно самовіддано працюють, щиро поводять себе з гостями, приносять закладу кошти і економлять власнику
на податках…) Олесандр Ваврик увів, такі собі «добровільні внески на розвиток українського язичництва», тобто штрафи. А за такі дії передбачена адміністративна,
матеріальна і кримінальна відповідальності. Жоден роботодавець, при жодному порушенні НЕ МАЄ ПРАВА накладати грошовий штраф на працівника. В даному
випадку, ще й на працівника, який офіційно не оформлений. Закон про працю. Стаття 147. Штрафи накладаються за «незгоду з керівництвом», за «запізнення на збори»
(збори, які проводить власник щопонеділка. На яких він читає персоналу велесову книгу, розповідає про карму, про те,що всі вони діти Сонця…а через півгодини після зборів починаються реалії життя), штрафи «за неповагу до керівництва»…і тому подібне САМООУПРАВСТВО. Що , до речі, також – стаття!
- Олександр Ваврик вирішив проявити себе як орган законодавчої влади, і примусив персонал підписати угоду про нерозголошення інформації. Вчинок цей не є правомірним і законним ( також - адміністративна та кримінальна відповідальності)
- Працівників звільняють день в день з роботи. Без попередження. Їм недоплачують заробітну плату. Після звільнення людина ще мусить місяцями колінкувати за своїми власними грошима. Є більше десяти випадків, коли працівників, вибачте за жаргон,
але просо кинули. Розвели.
- Працівників залякують. Були факти , коли людина хотіла забрати зароблені кошти, а їй, натомість, розповідали про силу магічних ритуалів, якими захищений заклад. І тому, хто приносить зло закладу (забрати своє – це трактується як зло) буде неодмінно
покараний вищими силами
. Це також – чистої води кримінал, вибачте!
- Працівникам ПОГРОЖУЮТЬ!!! Погрожують позбавленням життя, нанесенням тілесних ушкоджень, шкодою майна. ( Кримінальний кодекс України. Стаття 129, Стаття 195)
- Траплялись випадки фізичного побиття персоналу!!! За «незгоду з керівництвом». Є свідки цих правопорушень. Тут, як на мою думку, коментарії зайві взагалі.
Read more... ) "
v_dorozi: (ніч-вулиця-ліхтар...)
Господи, в якому столітті я живу.....?! і звідки таке береться?! :http://unian.net/ukr/news/news-382892.html
v_dorozi: (Оленярство)
власне, як все сталося... а дійшла до мене інфа, що десь на гідропарку понад Дніпром є кнайпа "Вовк". Кнайпу тримають... інеоземці (не хочеться вживати термін "хачики", але точної націоналності їх я не знаю). І при кнайпі, екзотики ради, тримають... напівживого, худющого вовка на ланцюгу. в умовах, абсолютно неадекватних. І ще двох велетенських круків у клітці із обрізаними крильми - що непритомніють від спраги... звісно ж, почувши це, я перекинула через плече фотік, стиснула кулаки і пішла на пошуки кнайпи. Ідея була поспілкуватись із власниками (як журналіст) та познімати нещасних тварин, аби помістити фото у спільноти, що захищають їхні права та всіляко поширити інфу.
Read more... )
v_dorozi: (ніч-вулиця-ліхтар...)
Це капець просто. вперше в житті таке глибоке відчуття повної безнадійності і неможливості ХОЧ ЩОСЬ зробити. хоч бери і їдь туди, але все рівно нічого не дасть. це гірше за фашизм.
тримайтесь, харків*яни...
хто раптом не в курсі - дивість тут: http://sir-dog.livejournal.com/101680.html
v_dorozi: (пЄсЄц)
пишу, значиццо, матеріал про художника. про Сергія Савченка. Натхненно так пишу, бо художник цікавий. ух, думаю, ніфіга ж собі, наскільки різноманітно чувак працює. купа технік, жанрів, напрямків, настроїів, і т. д. тішу ся. і життя у нього різноманітне - і у Львові пожів, і в Одесі. Круто. Нонконформіст такий весь. Телефоную йому, аби взяти коментар (а стаття уже написана!). і тут виявляється... що художників Сергіїв Савченків у нас дві штуки. і вони різні. от чим пояснюєтсья його різнобарвність!:(((( блін. і що із цим робить..?
v_dorozi: (пЄсЄц)
Спалили "Я-Галерею" Павла Гудімова.
http://ua.glavred.info/archive/2009/09/30/130639-8.html
Нижче наводжу листа від А. Мокроусова, насамперед, це стосується працівників ЗМІ.

Read more... )

Не налазить на вуха, чесно кажучи.
v_dorozi: (пЄсЄц)
я тут, панімаєте лі, тихо загинаюсь без грошей і міркую, на скільки мені стане жетончиків, аж раптом знаходжу в тирнеті... дві свої статті! неоплачені!.. забуті мною!.. лишається згадати, як звати редактора і де у мене його мило....
з цієї нагоди кидаю лінк на одну із них - рецензійку... хороша книга, тепла і жива, і з присамком дитинства: http://www.culbit.com/index.phtml?d2=2&s=512&p=0&r=22
v_dorozi: (пЄсЄц)
Їду я, значить, в метро. Читаю "Модель для сборки". Уже майже наближаюсь до нірвани, вловивши ті чуттєві магічні хвилі... молоде покоління (років 17-ти) чоловічої статі, у кількості 10 штук, що бравою зграєю зарулило на Вокзальній, одназу викликало бажання перейти у інший вагон... Товариство у виразах, переважно нецензурних, юними і високими голосами сповіщали весь вагон про свою присутність. Момент, коли шановне товариство переключило свою увагу на мене, був благополучно провтиканий, ну, бо я реально зависла на кортосарівських хвилях і ні на що не зважала - а даремно. Схаменулась, коли на книзі побачила чужі лапи і крики "Дай пасматрєть". Разом з криками книга була з рук вирвана. Я сумнівалась, що товариство справді здатне проникнутись творчістю Кортосара, тому стала відбирати книгу назад. Спершу чемно і без застосування сили, а коли збоку одержала удар у голову, то вже без жартів вхопила "горе-читача" за шкибарки і різко рвонула на себе... чуваки явно прагнули втекти, але я не була налаштована робити в цей день подарунки, тому перешкодила. Зрештою, ми всі опинились на платформі. Кортосар був відвойований у нерівнім бою. Чоловіки, звісно ж, вдавали, що ніч не відбувається. Єдиний, хто втрутився, була дівчина - підбігла і пронизливо і різко заволала: "Придурки, припиніть, це ж дівчина!!!".
З Кортосаром у мене взагалі важкі стосутки - саме "Модель" мені не йшла разів 3, і от, нарешті, я ВЛОВИЛА цю незбагненну хвилю... от дочитаю, може тоді, подарую їм - най просвітлюються люди...

а от цікаво, хто із присутніх хлопців наважився би втрутитись у подібній ситуації?;)
v_dorozi: (ніч-вулиця-ліхтар...)
- МЕЛЛОНхолія...
v_dorozi: (йа в пєчалі)
.....поверніть мені мій бронежилет. певно, інакше не можна.
v_dorozi: (Default)
іноді просто дурієш від одного усвідомлдення справжньості всього, що відбувається.
а таргани пішли з Києва і більшості інших міст також. я їх розумію.
v_dorozi: (арт-пика)
...остання - можливо, остання у житті - пара. ще трохи - і я уже не студент... на думці одне лише питання....

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
101112 13141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 05:07 pm
Powered by Dreamwidth Studios