v_dorozi: (траса)
...вернулась, підзаряджена і оживлена, з нічного відзначання Сонцестояння, Купала (за старослов*янським звичаєм). День, коли, за уявленнями предків, відкривається брама між Навою і Явою, між світами, час ворожінь і різних зрушень та звершень.

А тим часом у евенків десь тут же поруч відзначають Хебденек - евенкський Новий Рік, день, коли народжується нове сонце (у нас це Коляда!). Read more... )
v_dorozi: (я-камінь)
Маргарет Тетчер: "Если я буду выступать одна против сорока восьми, мне будет жаль этих сорок восемь." Read more... )
v_dorozi: (арт-пика)
Виявляється, за творчість митців у совдепії не завжди гноїли, висилали і розчленовували. Приклад "аристократа української графіки" Якова Гніздовського показує, що іноді уміння малювати проходило не нєхілу відмазку у скрутних ситуаціях. Розповідає всевідаюча "Вікіпедія": Read more... )
v_dorozi: (ЛИС)
трохи класичної міфології на лисячу тему: http://spiegel.org.ua/text/articles/vampresearch06.htm

і ще жмуток японських байок:
Read more... )
v_dorozi: (арт-пика)
коли була мала, я ніц не їла. Вапщщє. Батьки та лікарі боялись, що я вмру від голоду. Хавку намагались в мене запихувати навіть силою, але то не помагало. Допомагало одне - заговорити зуби, щоб дитя розкрило рота від подиву і втратило контроль над реальністю. Тому серед родини був, можна сказати, конкурс на кращу застільну байку. Наскільки пам*ятаю, перемагала бабуся. Вона не переказувала книжних казок, натомість частувала мене оповідками із власного дитинства, а також дитинства моєї мами та тітки. Ті історії (прослухані по сто разів) зачаровували настільки, що я, не помітивши, могла ковтнути будь-яку гидоту. В якийсь момент зрілості, начитавшись усілякого історичного та художнього чтива про ТІ часи, до мене дійшло, що тим байкам, якими бабуся заправляла обіди, немає ціни. І може навіть не лише для мене, як для онуки.
Гальмуючи на черговою спробою повісті я вирішила ретельніше порозпитувати бабцю на тему минулих днів. І просто позбирати ті шматки докупи. Навіть якщо з них не вийде повісті, то бодай ці речі не загубляться. І не раз змусять замислитись.
Під катом пишу кілька таких "жмутків". Більше для себе, аби не заплутатись в датах та географії. Але якщо хто раптом осилить ті многабукф, то буде респект. І подвійний респект - якщо надумає підхопити естафету та може, дописати пару спогадів своєї родини. отже таке:

Read more... )
v_dorozi: (Default)
"В кельтских странах традиция разведение костра, чтобы обозначить свое господство на земле, просуществовала вплоть до нового времени. К примеру, если человек незаконно занял какую-то землю, но сумел за ночь построить дом, а к рассвету разжечь огонь в очаге, то эта земля считалась принадлежащей ему. Большое количество святых были изображены разжигающими костер, тем самым заявляя свои права на данное место. Вероятно, именно благодаря этой традиции договор об аренде земли у кельтов заключался на Балтэнэ".

отак: привалюєш на Мангуп, ставиш вночі намет (дім), розводиш багаття, і коли приходять охлоронці тебе звідти видурювати, кажеш їм, що тут тепер твоя земля...
v_dorozi: (йольф)
ірландські саги - то жесть!!! вмирають там просто за милу душу і на рівному місці. саме задоволення читати - як запросто вони це роблять!
от, скажімо, так:

"Раз купался Лугайд, сын Ита, в озере Лох Луигдех, а жена его Фиал купалась в реке, что вытекала из озера. Пришел к ней ее супруг обнаженным, и увидела она его наготу, и умерла от стыда в озере Лох Луигдех. А быть может, это муж увидел ее обнаженной, и не снесла того ее гордость." Lebor Gabala Erenn

однак викупити я цього не можу. адже сором тіла з*явився лише по прийнятті християнства. ну, були випадки у греків, коли Афіна перетворювала на звірів простих смертних, що підглядали за її купанням, але ж то інше... звідки ці мотиви?...
v_dorozi: (фотопика)
що й казати, культ родини з останніми роками входить у моду. це і архетипи, відтворені численними рекламними роликами (образ ідеальної щасливої родини: мама-тато-хлопчик-дівчинка-собака"), і численні курси-семінари-лекції-видання, присвячені важливості домашнього вогнища (до кого на подолі не чіплялися із пропозиціями відвідати щось подібне?). зокрема цей посил чітко закладаєтсья у сінема. і, якщо вірити у виведену Ларисою Брюховецькою прогностично-моделювальну функцію кіно, тобто таку, що здатна формувати Read more... )
v_dorozi: (йа в пєчалі)
для тих, хто не в темі - це воістину культова річ. немає, певно, дослідника давніх форм релігії або навіть міфів, який би не посилався на нього. англійський учений початку ХХ ст., видомий, окрім "Гілки", чотирьохтомником "Тотемізм" і ще дофіга чим... при тому, що до об*єкту своїх досліджень - до давніх людей, тобто, він ставиться досить зверхньо і скептично, його описи давніх культів затягують. при тому так затягують, що кількаденний відходняк від першого занурення гарантовано. по прочитанні складаєтсья враження, що все, що ти читав до того по давніх віруваннях та міфології - дєццкій лєпєт, а правда - от вона, кошмарна і невміщаєма у голову. кошмарність фрезерівських описів не лише у надмірній натуралістичній жорстокості (цього щастя вистачає і в міфах, в принципі), а у тмоу, що це взагалі, навіть приблизно не виходить зрозуміти (або навіть не хочеться розуміти тих речей) - ті запечатані логічні коди і мотивації. ніби докопався до темного дна під-під-підсвідомості. ну, аналізувати цей феномен я не буду, але наведу один веселий нейтральний фрагмент, який дуже потішив.
значить, типу, опис ритуалу зустрічі вести (одного з них, звісно). красвие таке свято. в його основі лежить віра у те, що боги мають здатність втілюватись у людей, і тоді ці люди оволодівають божественною силою, їх відповідним чином вшановують. ну от. в даній ситуалії за повір*ями Богиня вселялась у маленьку дівчинку. кілька сторінок іде детальний опис вшанування дівчинки-богині. її вбирають у біле, піднімають на спеціальні носилки із руківками, за які вона тримається. до пасма волосся їй прив*язують пір*їнку. у певний кульмінаційний момент свята ту пір*їнку урочисто зрізають. (в голові прокручуються думки - а може влаштувати красиву вуличну постановку-виставу?). потім дівчинці приностять жертви і дари. свято триває кілька днів і кілька сторінок (ну, і відповідно, чимало дій усіляких). все красиво і (уявляється) вельми видовищно. закінчується ця музика приблизно такими словами: "потім усі, очищені і вдоволені, з легким серцем і новою вірою розходяться по домах. дівчинці одним рухом відрізають голову, кров із шиї зливають в належну священну посудину, шкіру з тулубу здирають ділять між собою, її натягають на себе старійшини племені - це вважається на щастя, а шкіра з голови - найбільший "бонус" - дістаєтсья, відповідно, найвищому за статусом жрецю." от такі пацифістичні весняні забавки, панове... така файна постановка пропала...
v_dorozi: (йольф)
Скандинавська міфологія, як відомо, веде свій початок від Старшої і Молодщої Едди, продовжує шлях крізь саги й баллади і закінчує казками та тьмою-тьмущою прикмет і забобонів. деякі із таких шведських повір*їв просто висаджують!

- так, шведські фермери цікаво трактували природу вовкулаків. на їхню думку це були шведські воїни, що потрапили у полон до москалів, були ними зачакловані і відпущені додому у вовчих шкірах...

- у постілі під час першої шлюбної ночі біля нареченої має лежати пиріг та шмат сиру. цей самий пиріг і сир має бути з*їденим жінкою лише під час (!!!) перших пологів.... тобто, навіть якщо пирогу шалено пощастить і він не буде розмазаний на шкірі молодят, то, в найкращому випадку, у процесі пологів жінка давитиметься пирогом дев*ятимісячної свіжості...
v_dorozi: (Default)
Если больному льву ничто не приносит облегчения, единственное лекарство для него – съесть обезьяну.

(с)Еліан Клавдій
v_dorozi: (Default)
Україна - батьківщина слонів, а амазонки породили козацтво...
дивно, адже автор цих легендарних переказів - мужик...

Read more... )

одного лише не може збагнути (як фехтувальник): яким боком груди могли завадити володінню мечем? і чому, у такому разі, видаляли лише одну з них?

особливо про вбивання хлопчиків потішило)))) от, мабуть, тому саме їх зараз так мало навколо...
v_dorozi: (Default)
знайшла у Рибакова вірменський переказ легенди про створення Києва... то он воно, які, насправді, мотиви мали давні князі...:

"...И по прошествии времен, посоветовавшись, Куар и Мелтей и Хореан поднялись на гору Каркея (Старокиевская гора) и нашли там прекрасное место с благорастворением воздуха, т. к. был там простор для охоты и прохлада, а также обилие травы..."
v_dorozi: (Default)
Гіпатія Александрійська.
Воістину велика людина...

«Лучше думать и делать ошибки, чем не думать вообще. Самое страшное — это преподносить суеверие как истину».

Page generated Jul. 26th, 2017 04:41 am
Powered by Dreamwidth Studios