Jul. 7th, 2017

v_dorozi: (я-камінь)
Липень прошиє до жил і до суті,
Лезом розпеченим – шкіру безкровну.
Рідні навчають здорової люті:
Падати кішкою, бити уповну.

Вибір убогий в цих первісних хащах:
Здохнути змієм чи впасти крилатим.
Першими йтимуть, як завше, найкращі.
Ріки навчають нас відпускати.

М’ята і шавлія пустять коріння
В рани осколкові – й квітом болітимуть.
Кістка зростатись освоює вміння…
Нас зустрічатимуть «многая літами»,

Кров’ю солодкою вишні й чорниці,
Верес мовчатиме, начебто знає щось…
З пам’яті рідні стираємо лиця.
Липень згорає. А ми ще лишаємось.

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
101112 13141516
17181920212223
24252627282930

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 05:10 pm
Powered by Dreamwidth Studios